Борщівник - небезпечний велетень узбіч

Сотник Валерія Віталіївна  учениця комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання природничо-економіко-правовий ліцей – спеціалізована школа I-III ступенів №8 – позашкільний центр Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

Науковий керівник вчитель біології закладу Макаренко І А.

Актуальність дослідження: Борщівник Сосновського  з повним правом можна назвати екологічно небезпечною та карантинною рослиною. Добре відомо, що на місці контакту шкіри людини і листя цієї рослини виникає некроз тканини. У людей, які страждають на алергічні захворювання це може викликати летальні наслідки, особливо страждають від контактів з цією рослиною діти.

     Мета:

1        привернути увагу різних верст населення, державних органів влади та місцевого самоврядування, а головне рядових мешканців населених пунктів до проблеми розповсюдження борщівника Сосновського, як об’єкту, що завдає шкоди сільському господарству та спричиняє алергічні прояви у людей;

2        сприяти практичному вирішенню проблеми та покращенню ситуації, що відбувається в наслідок несанкціонованого розповсюдження борщівника Сосновського;

3        з’ясувати особливості впливу фурокомаринів на організм людини й надати поняття першої допомоги при контакті с борщівником Сосновського.

    Обладнання і матеріали: лопата, коса, сірники, блокнот, чорна плівка.

Методи: порівняльно-описовий, експериментальний, статистичний методи, моніторинг, моделювання.

Проведені дослідження дозволили зробити такі висновки. Методами  боротьби з борщівником, крім  внесення пестицидів є:

1.     Обрізка квіток в період пуп’янка  і початку цвітіння. 

2.     Спалювання.

3.     Агротехнічні заходи.

4.      Ручний індивідуальний спосіб з використанням лопати. 

5.     Прополка та оранка. 

6.     Використання ремедіаторів. 

7.     Використання укривних матеріалів. 

8.      Косіння. 

9.     Розведення природних шкідників борщівника. 

     

                         

Звідки взявся борщівник  Сосновського?Він був виведений штучно. Борщівник Сосновського – це рослина, що названа на честь дослідника флори Кавказу Д. І. Сосновского (1885—1952). Дику кавказьку траву культивували в інших регіонах. Спочатку вважалося, що це буде коштовна силосна культура. Рослина невибаглива, живуча, має велику листяну масу – належало годувати ним  худобу. Але пізніше з'ясувалося, що для годування худоби борщівник Сосновського застосовувати не можна. Оскільки молока тварин набуває гіркий смак і стає не придатним як для годування худоби,  так і для споживання людством.

Крім того сік борщівника Сосновського володіє деякими патогенними властивостями . Так, встановлено, що сік здатний викликати грубі порушення структури хромосом - хромосомні аберації, в основному через пошкодження веретена поділу (анеугенний ефект). Тобто сік борщівника Сосновського викликає мутагенний ефект. Також  було зареєстровано, що сік пригнічує поділ клітин (мітоз).

До 70-х років XX століття його висаджували уподовж доріг для запобігання виходу на них сільськогосподарських і диких тварин. Про те, що рослина швидко дичавіє і, порушуючи екологічний баланс, починає поширюватися по інших територіях, з'ясували пізніше.

А зараз це небезпечна і підступна  рослина, що поширена майже по всій території України, є й на території Кіровоградщини, особливо потерпають від неї Олександрійський, Голованівський, Кіровоградський, Новомиргородський райони.

Опіки, які людина отримує від контакту з борщівником Сосновського , доволі глибокі, і лікують їх значно довше, ніж звичайні, бо виникає некроз поверхні шкіри на місці контакту з цією рослиною. Сік борщівнику, потрапивши на шкіру людини, дасться взнаки не відразу, а лише згодом. Наявні в рослині фотохімічні сполуки різко підвищують чутливість організму до сонячного проміння, що й спричиняє глибокі опіки, котрі важко гояться. У людини може підвищуватися температура, її нудить, морозить. Окрім того, виникають різні алергічні реакції. Якщо людина має астму, то це  може спровокувати приступ задухи. Лікування опіків від цієї рослини складне і тривале, людина втрачає працездатність десь на 1,5-2 тижні.

Висновки

1.Основні способи боротьби з борщівником Сосновського зводяться до проведення карантинних заходів: систематичного обстеження сільськогосподарських угідь, проведення роз’яснювальних робіт серед населення з метою знайомства з небезпечною рослиною.

2.У міських умовах та населених пунктах одним із ефективних заходів знищення борщівника Сосновського є зрізання квіток на стадії пуп’янка й початку цвітіння, однак  це є і самий небезпечний спосіб, тому що легко можна отримати опіки. Тому зрізання квіток слід проводити в захисному одязі.

3.Застосовування гербіцидів залишається найефективнішим та економічно доцільним способом захисту від борщівника, при цьому слід враховувати, що борщівник Сосновського чутливий  до гербіцидів перед початком цвітіння, а в подальшому це не ефективно.

4.Поряд з цим у містах та населених пунктах одним із ефективних заходів сьогодні є косіння борщівника, перед початком цвітіння, з інтервалом в 3-4 неділі та спалюванню.

5. Проведення агротехнічних заходів, які дають можливість знищити борщівник, але через 2-3 роки в залежності від засміченості полів насінням.

6. Розведення природних шкідників, а саме борщевичної молі.

Вести боротьбу з цією злісною карантинною рослиною треба усім разом: санепідемстанції, екологічній службі, адміністративно-технічній інспекції, квартальним комітетам, підприємствам, навчальним закладам, громадськості. 
Ми живемо в третьому тисячолітті, прагнемо увійти до Європейської спільноти, тому маємо навести порядок у своїй оселі.

Кредо  “ Учитель не той, хто вчить, а той у кого вчаться ”

http://timso.koippo.kr.ua/hmura10/vykorystannya-informatsijno-komunikatsijnyh-tehnolohij-na-urokah-himiji-ta-biolohiji/